ЕКСПОНАТИ МУЗЕЮ

МАТВІЙ ШЕСТОПАЛ: РОКИ ЖИТТЯ  І  ПРАЦІ

1. 25 жовтня (7 листопада) 1917 року в подружжя Михайла та Олени Шестопалів у  селі Мурзинці Звенигородського повіту Київської губернії народився син Матвій.

2. 1932 року закінчив сім класів.

3. М. Червоний Промінь (Красний Луч) Луганської області: 12.01. - 3.08.1933 - табельник шахти №5/7; вересень-листопад 1933 р. - продавець крамниці №120.

4. Станція Бобринська (тепер ім. Тараса Шевченка)  м.Сміла:

листопад 1933 р. - лютий 1934 рр. - евакуатор безпритульних в  м. Київ;

березень 1934 - лютий 1935 - діловод штабу 4-го загону охорони;

квітень-липень 1935 р. - секретар залізничного суду.

5. Вересень 1935 -  червень 1936 рр. - студент робітничого факультету Дніпропетровського інституту залізничного транспорту.

6.  Вересень 1936 - червень 1941 рр. - студент філологічного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Співробітництво у г-х  "Пролетарська правда", "Вісті", працював перекладачем у Путивльському таборі польському полонених.

7.  Серпень 1940 р. Участь у фольклорній експедиції  в селах Тисменецького р-ну Станіславської області (Західна Україна). Публікація записів у г-ті "Безбожник".

8.  Червень-липень 1941 р. - директор Державного етнографічного ансамблю співаків-кобзарів.

9.  Серпень 1941 - лютий 1942 рр. - курсант Харківської військово-інтендантської академії імені Молотова, що переїхала на початку війни до Ташкенту.

10. 1942-1945 рр. воював під Ржевом, Сталінградом, Нікополем, Миколаєвом, у Білорусії, Східній Пруссії, Польщі, під Берліном, Чехії. Літпрацівник, відповідальний секретар газети 61-ї Нікопольської дивізії  «Знамя победы»

Нагороди: два ордени Червоної зірки, Вітчизняної війни ІІ ст., «За оборону Сталінграду», «За взяття Кенігсбергу», "За перемогу над Німеччиною" та ювілейними медалями.

11.  Вересень 1946 - січень 1950 рр. - майор, відповідальний секретар г-ти  "Ленінський  прапор"; інструктор-редактор, виконувач  обов’язків   начальника 7 відділу політуправління Київського військового округу.

12. 1946 - 1949 рр. - навчання в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії (заочне відділення).

13. 1947 р. Керівник фольклорної експедиції в Дніпропетровську область.

14. Буржуазна фольклористика США на службі капіталу. // Вісник АН УРСР. - 1950.- ч.10. / Окремий відбиток.

15. Січень 1950 - вересень 1951 рр. - редактор учбової газети «Трибуна» політуправління КВО (англійською мовою).

16. 1949 - 1953 рр. Навчання на факультеті англійської мови Військового інституту іноземних мов (Москва, заочне відділення).

17. Лютий 1952 - вересень 1953 рр. - заступник головного редактора, головний  редактор в-ва "Молодь".

18. Під Уолл-стріхою. Фейлетони , памфлети. - К.: Молодь. - 1952.

19.    1 вересня 1953 р. - старший викладач відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка.

20. 12 грудня 1953 захистив дисертацію на здобуття звання кандидата філологічних  наук. Керівник наукової роботи академік Максим Рильський Затверджено ВАК  (Москва) 17.ХІІ.1954 р.

21. Казка про старого клена та його синів. (Переклад та обробка). - К.: Молодь. - 1953.

22. Дружба  народів СРСР в українській народнопоетичній творчості. - К.: Знання. - 1955.

23. Святий телепень. Українська народна антирелігійна творчість. / Вступна впорядкування. - К.: ДВХЛ. - 1955.

24.  15 січня 1955 року -- 6 травня 1957 - виконувач обов’язків декана факультету журналістики Київського державного університету (нині -- КНУ) ім.Тараса Шевченка.

25. 1955- ІХ.1965   викладач курсу зарубіжної комуністичної та робітничої преси

26. Армія і народ. // Ж-л "Народна творчість та етнографія". - 1958. - Січень-березень.

27. Сучасна американська преса. - К.: вид-во КДУ. - 1959.

28. Голос великого народу Преса Китаю. - К.: в-во КДУ. - 1960.

29. Ми - інтернаціоналісти. (Три  видання). - К.: Держполітвидав УРСР. - 1952, 1962,1963.

30. 29 червня 1960 р. підтверджено звання доцента на кафедрі журналістики  КДУ.

31. Українські народні загадки. Вступна стаття, впорядкування М.М.Шестопала. - К.: в-во АН УРСР. - 1963.

321. Наш девіз - братерство. - К.: Держполітвидав УРСР. - 1964.

33. Вересень 1965 р. -  комуніста М.Шестопала звільнено із факультету журналістики КДУ за український буржуазний націоналізм та виключено з лав КПРС.

34. 23 грудня 1965 - 1.07.1971 рр. доцент науково-методичного кабінету кафедри російської мови Київського інституту народного господарства.

35. З вересня 1971 р. - стрілець-сторож  воєнізованої охорони "Київгеологія".

36. Кінець 1970-х рр. - поч. 1980-х - написав ґрунтовні  праці - видані посмертно: "Літературні кізяки на дорогах історії" (1999), «Євреї на Україні. Історична довідка» (1998); «Скільки років українцям» (1983) готується до друку вперше.

          17 березня 1977 року в помешканнях першої дружини та другої УКДБ по м.Києву,а також у родичів, що проживали в м.Києві проведено обшуки з вилученням наукового та літературознавчого доробків.

37. 20 серпня 1986 р. Матвій Михайлович  Шестопал помер при нескладній операції.

38. 2008 до 90-річчя М.Шестопала (7.ХІ.2007) викладача, вченого, літератора, публіциста, фольклориста, видано збірник спогадів "Наукові читання Інституту журналістики"  (вип. ХІІІ, упор. І.Забіяка).

39. Його патріотичними вихованцями встановлено  надмогильний пам’ятник на  лісовому цвинтарі  м. Києва (2011), меморіальну дошку на клубі села Мурзинці (2008), стелу на інститутській  алеї Матвія Шестопала (2012) та  барельєф  в Інституті журналістики  Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (2012). Готується видання літературної та наукової спадщини.